2024-12-22 14:36 update: 2024-12-22, 16:39
Посол України в Республіці Польща Василь Боднар. Fot. PAP/Rafał Guz
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив у неділю в інтерв'ю українському порталу "Суспільне", що пам'ять українців, які стали жертвами Волинської трагедії, в Польщі також вшанують.
За його словами, українська і польська сторони "плідно працюють" над цим.
"За згодою сторін ми не розголошуємо результати до того, як будуть досягнуті якісь конкретні домовленості та почнеться робота. Це дорога з двостороннім рухом. Вона включає дуже великий комплекс питань, пов'язаних з чинним законодавством, чинними нормативними актами та узгодженням певних місць (поховань - PAP) по обидва боки кордону", - сказав Боднар.
Посол України в Республіці Польща додав, що окрім польської сторони, Україна також працює над цим питанням з Об'єднанням українців у Польщі.
"Ми спільно визначаємо місця поховань, а також спілкуємося з польською стороною. Можу сказати, що відбувається дуже конструктивний і практичний діалог", - зазначив він.
Колишній голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович наприкінці листопада заявив, що пошук польських поховань в Україні та ексгумації можуть бути проведені між 2025 і 2026 роками.
Україна підтвердила, що не має зі свого боку жодних перешкод для проведення пошукових та ексгумаційних робіт на своїй території. Рішення про скасування мораторію на пошук та ексгумацію останків польських жертв Волинської трагедії, який діє з 2017 року, було оголошено на спільній пресконференції міністрів закордонних справ Польщі та України Радослава Сікорського та Андрія Сибіги.
З весни 2017 року між Варшавою та Києвом триває суперечка через заборону на пошук та ексгумацію останків польських жертв воєн і конфліктів на території України, накладену українським ІНП. Заборона була видана після демонтажу пам'ятника бійцям УПА в Грушовичах у квітні 2017 року.
Польща та Україна протягом багатьох років по-різному ставляться до ролі Організації українських націоналістів та Української повстанської армії, які здійснили етнічні чистки польського населення у 1943-45 роках. Якщо для польської сторони це був злочин геноциду (масового та організованого), який підлягає засудженню, то для українців це був результат симетричного збройного конфлікту, за який обидві сторони несуть однакову відповідальність. Крім того, багато українців вбачає в діяльності ОУН і Української повстанської армії лише антирадянський характер (через їхній післявоєнний опір СРСР), а не наголошує на антипольських організаціях.
У Польському Інституті національної пам'яті стверджують, що надсилали дев'ять офіційних загальних запитів до української адміністрації, які включали погодження можливості проведення пошукових та ексгумаційних робіт загалом у 65 місцях (місця повторювалися через необхідність повторних запитів). Деякі з вимог були задоволені, і роботи були проведені. На інших місцях роботи не були дозволені, а деякі запити залишилися без відповіді.
З Києва Iryna Hirnyk (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
